Борзнянська РДА
      Анонси
















               


              Назад

              З історії адміністративно- територіального поділу Чернігівщини

              Питання адміністративно-територіального поділу актуальне і сьогодні, так як активно реформи в цій галузі відбуваються саме в наш час.

              В Державному архіві Чернігівської області зберігається багато документів, присвячених цій темі, найстаріші з них датуються 1781 роком.

              По указу Катерини ІІ від 16 вересня 1781 року, на підставі «Положення про губернії», П.А. Рум”янцевим було засноване Чернігівське намісництво, в складі 11 повітів, в тому числі і Борзнянського.

              Повіт був адміністративною, судовою та фінансовою одиницею і складався із декількох волостей, а кожна волость об”єднувала декілька сіл.

              По указу Павла І від 30 листопада 1796 року із Чернігівського, Новгород-Сіверського та частин Київського, Катеринославського намісництва була створена Малоросійська губернія, яка складалася з 20 повітів, серед них і Борзнянський. В кожному повіті було приблизно 55-60 тисяч населення. Губернським містом був Чернігів.

              Указом Сенату від 27 березня 1802 року замість Малоросійської губернії було створено дві: Чернігівську та Полтавську.

              З того часу і до Великої Жовтневої соціалістичної революції значних змін в адміністративно- територіальному поділі Чернігівщини не відбулося. Вона складалася з 15 повітів. Починаючи з 1808 і до 1917 року Борзнянський повіт складався з 14 волостей: Борзнянської, Буромської, Великозагорівської, Гужівської, Івангородської, Ічнянської, Кальчинівської, Комарівської, Парафіївської, Плисківської, Стрільницької, Фастовецької, Хорошеозерської та Шаповалівської. Як бачимо, в ті часи, Борзнянський повіт був утричі більший за Борзнянський район. А м. Бахмач в той час мав статус волості і входив до складу Конотопського повіту.

              Кардинальні зміни в адміністративно-територіальному устрої сталися після революції. 27 січня 1918 року вийшов декрет Раднаркому «Про порядок змін кордонів губернських повітів та інших», по якому питання про зміну кордонів передавалось на розгляд місцевих рад.

              Рішенням Президії Всеукраїнського центрального виконавчого комітету від 7 березня 1933 року стара система районування (волость-повіт-губернія) змінилась новою (район-округ-губернія).

              В Чернігівській губернії замість 12 повітів стало 5 округів, замість 133 волостей – 58 районів. Борзнянський район значно зменшився в розмірах і разом з іншими 10 невеликими районами ввійшов до складу Конотопського округу.

              2 вересня 1930 року була прийнята постанова «Про ліквідацію округів та перехід на двохступеневу систему управління», згідно з якою адміністративно-територіальний поділ УРСР на округи був відмінений, а на території України було утворено 503 самостійних адміністративних одиниць. Районні виконавчі комітети і, виділені в окремі адміністративно-господарські одиниці, міськради підпорядковувались безпосередньо центру. Перехід на двохступеневу систему управління (район-центр) супроводжувалися ліквідацією багатьох районів. До 13 лютого 1931 року було розформовано 119 районів. Борзнянський район розформований не був.

              З метою покращення керівництва районами 13 жовтня 1932 року була створена Чернігівська область за рахунок розукрупнення Київської та Харківської областей.

              В склад Чернігівської області ввійшло 36 районів: з Київської – 29, з Харківської – 7. Така трьохступенева система управління (район-область-центр) збереглась до цього часу.

              20 січня 1935 року на території Чернігівської області було створено 20 нових районів, зокрема Комарівський та Батуринський.

              Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1939 року була створена Сумська область, в склад якої увійшло 14 районів Чернігівської області. Такий поділ (область – 39 районів) існував до 21 січня 1959 року, коли було ліквідовано 6 районів, зокрема Комарівський. 30 листопада 1960 року було ліквідовано ще 5 районів, зокрема Батуринський. Борзнянський ще залишався.

              У відповідності з указом Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року було ліквідовано ще 14 районів, в тому числі і Борзнянський район, з передачею його території Бахмацькому та Ніжинському районам.

              3 січня 1965 року Борзнянський район був знову відновлений. Чи залишиться він надалі буде видно з результатів сучасної адміністративно-територіальної реформи.

              Начальник архівного відділу
              райдержадміністрації
              І.В. Ровна

              Назад



              18 Серпня 2018 10:00
              17 Серпня 2018 08:00
              16 Серпня 2018 09:00
              09 Серпня 2018 10:00
              03 Серпня 2018 08:00
              23 Липня 2018 12:00